Повна відповідність стандартам DIN EN ISO 6508 та ASTM E-18
Серія твердомірів QATM по Роквеллу поєднує в собі вишуканий дизайн і технічні інновації. Безліч зручних функцій роблять роботу з приладом простою, безпечною і швидкою. Сучасне програмне забезпечення та інтерфейси дозволяють автоматизувати та інтегрувати твердомір в будь-яку лабораторію, заощаджуючи час. Завдяки широкому діапазону випробувального навантаження, випробування за шкалою Роквелла можна проводити для широкого спектру матеріалів.
ТВЕРДОМІР ПО РОКВЕЛЛУ ACC. ДО DIN EN ISO 6508
У 1907 році Людвік опублікував пропозицію використовувати глибину проникнення алмазного конуса для оцінки твердості матеріалу. Крім того, вплив поверхні зразка повинен бути виключений шляхом застосування попереднього випробувального навантаження. Лише в 1922 році американець Роквелл, спираючись на ідею Людвіка, зміг розробити корисний метод вимірювання твердості. Завдяки простоті методу, інструменти, що використовують тест на твердість за Роквеллом, швидко знайшли своє застосування в промисловості.
ІНДЕНТОР ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ТВЕРДОСТІ ЗА РОКВЕЛЛОМ
Алмазний конус з кутом 120° або дві загартовані сталеві кульки (діаметром 1/16 дюйма = 1,5875 мм або 1/8 дюйма = 3,175 мм) використовуються в якості індентора при випробуванні на твердість за Роквеллом. Сталеві кульки можна використовувати тільки в тому випадку, якщо це явно вимагається в специфікації зразка або узгоджується окремо. За необхідності або за погодженням можуть також використовуватися твердосплавні наконечники розміром 6,356 або 12,70 мм.
120°
АЛМАЗНИЙ КОНУС HRA, HRC, HRD, HR 15 N, HR 30 N, HR 45 N | Ø 3.175 ММ
ЗАГАРТОВАНА СТАЛЕВА КУЛЯ HRE, HRH, HRK | Ø 1.5875MM
ЗАГАРТОВАНА СТАЛЕВА КУЛЯ
HRB, HRF, HRG, HR 15 T, HR 30 T, HR 45 T, HR Bm, HR Fm |
3 ЕТАПИ ВИПРОБУВАННЯ НА ТВЕРДІСТЬ ЗА РОКВЕЛЛОМ- Спочатку індентор вдавлюється в поверхню зразка з певним попереднім навантаженням F0. Це робиться для того, щоб виключити вплив поверхні на значення твердості, наприклад, шарів окалини, зміцнень тощо. При цьому попередньому навантаженні індентор спочатку проникає в зразок на відстань t0. Для створення попереднього випробувального навантаження зразок зазвичай притискають до індентора до тих пір, поки не буде прикладено необхідне випробувальне навантаження.
- На другому етапі прикладається додаткове випробувальне навантаження F1. Тепер індентор проникає в зразок на додаткову величину Dt. Додаткове випробувальне навантаження повинно застосовуватися (починаючи з попереднього навантаження) без ударів або вібрації і без перепадів протягом 2-8 с і повинно підтримуватися постійним впродовж 4±2 с.
- На третьому етапі навантаження знову знімається до попереднього навантаження F0. Індентор переміщується назад вгору за рахунок пружної частини деформації tel так, що залишкова глибина індентора становить tbl. Значення твердості або відображається безпосередньо на твердомірі, або може бути розраховане за виміряною глибиною вдавлення.
t0 = глибина вдавлення при випробуванні з попереднім навантаженням F0
Δt - додаткова глибина вдавлення за рахунок додаткового випробувального навантаження F1
tel = пружна зворотна деформація при знятті попереднього навантаження F0
tbl = постійна глибина індентора після розвантаження від попереднього навантаження F0
РЕЗУЛЬТАТИ ВИПРОБУВАННЯ НА ТВЕРДІСТЬ ПО РОКВЕЛЛУ
Результат випробування на твердість по Роквеллу визначається наступним чином:
У методі HRC Z дорівнює 100, а ціна поділки шкали Skt - 0,002 мм. Якщо виміряти глибину постійного вдавлення 0,12 мм, то твердість за шкалою Роквелла С становитиме 40 HRC.
Відповідно до DIN EN IS 6508-1 результат випробування на твердість по Роквеллу зображується наступним чином:
60 HRC W ⇒ значення твердості за Роквеллом
60 HRC W ⇒ Загальне маркування "Твердість за Роквеллом"
60 HRC W ⇒ позначення шкали твердості
60 HRC W ⇒ Позначення матеріалу індентора у випадку використання кульки (не показано для алмазного конуса)